Суббота, 24.08.2019, 01:22
Вітаю Вас, Гость

Визначення типу темпераменту дитини

Шановні батьки! На основі спостереження визначте, як поводить себе Ваша дитина в різних ситуаціях. Для цього виберіть один із запропонованих варіантів відповідей.

Як поводить себе дитина, коли виникає необхідність швидко діяти?

а) включається легко, без бурхливих емоцій;

б) включається дуже активно, емоційно;

в) включається, не поспішаючи;

г) включається повільно, обережно.

 

Як реагує дитина на зауваження дорослого?

а) говорить, що більше не буде, але через деякий час знову робить те ж саме;

б) не слухає і робить по-своєму, бурхливо реагує на критику;

в) мовчить, бере до уваги, розмірковує;

г) ображається, мовчить, довго переживає, плаче.

 

Як розмовляє дитина з іншими дітьми в значимих для неї ситуаціях?

а) швидко, прислуховуючись до висловлювань інших;

б) стрімко, нікого не слухаючи;

в) спокійно і впевнено;

г) невпевнено, поглядаючи на інших.

 

Як дитина поводить себе в незвичному для неї оточенні?

а) легко орієнтується, активно цікавиться тим, що її оточує;

б) збуджено, інколи занадто схвильовано;

в) спокійно, уважно розглядає все довкола;

г) слухається дорослих, ніяковіє.

 

Якщо дитина частіше реагує по типу «а», можна вважати що у неї переважають сангвінічні якості темпераменту; по типу «б» - холеричні; по типу «в» - флегматичні; по типу «г» - меланхолічні.

Поради батькам

Пам’ятайте: дитину слід виховувати, розвиваючи позитивні особливості її темпераменту.

Батькам маленьких сангвініків слід створити умови для своєчасної зміни діяльності дитини з метою стимуляції її природної активності. Сангвініки мають здатність швидко переключаються з одного виду діяльності на інший, тому в арсеналі дорослих повинно бути якомога більше цікавих і різноманітних ігор (мовленнєвих,, рухливих, ігор з різноманітними матеріалами).

Батькам маленьких холериків слід бути дуже уважними до поведінки і емоцій малюка і, коли емоційна напруга зростає, спробувати зацікавити малюка, переключити його увагу на інший об’єкт чи просто заспокоїти. Це зарадить плачу та бурхливим реакціям, що характерні для дітей цього темпераменту. В ситуації, коли малюк знаходиться у стані сильного емоційного збудження, можна використати прийом, що зветься «тайм-аут». Сутність його в тому, що дитині пропонують деякий час побути в спокійному місці, де їй в цей час можна зробити легкий масаж, спокійно без зайвих емоцій поговорити, чи просто помовчати, поки дитина не заспокоїться. Батькам емоційно нестабільних дітей перш за все слід навчитися контролювати власні емоції. Перед тим, як покарати дитину чи сказати щось в запалі, рекомендується зупинитися і порахувати до десяти, або просто подумати над тим, наскільки будуть корисні такі методи. Дітям-холерикам будуть корисні заняття плаванням, ритмічними танцями, різноманітними рухливими іграми.


Батькам маленьких меланхоліків слід потурбуватися про те, щоб у малюка не було емоційної перевтоми, щоб він не проводив багато часу перед телевізором. Дитина повинна знати, що вона має право поплакати і посумувати – це нормально. Батькам слід стежити за тим, щоб власні негативні емоції не передавались малюку. Спілкування з такою дитиною повинно носити лагідний характер: меланхоліки потребують великого такту і розуміння. Дітям-меланхолікам рекомендуються заняття малюванням, ліпленням, танцями під заспокійливу музику, конструюванням тощо. Бажано мати домашню тварину, яку малюк буде доглядати і пестити.

Батькам флегматиків рекомендується розвивати фантазію дитини, пропонувати ігри-експерименти, логічні завдання, ігри з різноманітним матеріалом. Виховні дії батьків повинні бути передбачувані і зрозумілі дитині. У жодному разі не сердитись на дитину за її повільність, створювати умови для активної рухової діяльності

За останніми науковими даними:

- 44% всіх людей - сангвініки

- 29% - меланхоліки

- 14% – холерики

- 9 % - флегматики

- 4% - врівноважені


Що можна і чого не можна робити, готуючи дитину до школи?  

Зовсім не слід:

 змінювати режим дня дитини: позбавляти її денного сну, довгих прогулянок, ігор;v

 оцінювати все, що робить дитина так, як оцінюється діяльність учня;v

 "проходити” з дитиною програму першого класу, насильно замінюючи гру навчанням.v

Необхідно:

 прищепити дитині інтерес до пізнання довкілля, навчити спостерігати, думати, осмислювати побачене і почуте;v

 Навчити її долати труднощі, планувати свої дії, цінувати час. Вчити дитину слухати і чути оточуючих, поважати чужу думку, розуміти, що власні бажання потрібно узгоджувати з бажаннями інших людей, прагнути реально оцінювати свої дії і досягнення.v

Світогляд дитини, знання, які вона має про довкілля від найближчих його явищ і до подальших, які вона засвоїла, коли пощастило подорожувати з батьками, з ваших розповідей, бесід, домашніх занять, з книжок, від друзів тощо:

я, адресу), про свою родину (як звуть батьків, ким вони працюють, що роблять на роботі), про своє місто;¢ що знає дитина про себе (прізвище, імv

 що знає про явища природи (пори року, їх послідовність), місяці кожної пори року, їх послідовність, дні тижня, частини доби;v

 що знає про дорослих людей: за віком, професіями, які бувають люди вдома і на роботі, серед людей, на вулиці – за своєю вихованістю-невихованістю; добротою, чуйністю-байдужістю; яких людей треба поважати, а яких боятися; звідки, на думку дитини, беруться порядні й непорядні люди;v

 що знає дитина про сучасну техніку, транспорт. Перш, ніж почати читати, дитина повинна навчитися слухати, із яких звуків складаються слова, які вона промовляє. Вона має навчитися робити звуковий аналіз слів.v

Правила, що допомагають батькам підготувати дитину до життя серед однолітків у школі

Відомий педагог і психолог Симон Соловейчик опублікував правила, що можуть допомогти батькам підготувати дитину до життя серед однокласників у школі. Батькам необхідно пояснити ці правила дитині та з їх допомогою готувати дитину до дорослого життя.

* Не віднімай чужого, але своє не віддавай.

* Попросили – дай, намагаються відняти – намагайся захиститися.

* Не бийся без причини.

* Кличуть грати – йди, не кличуть – запитай дозволу грати разом, це не соромно.

* Грай чесно, не підводь своїх товаришів.

* Не дражни нікого, не канюч, не випрошуй нічого. Два рази ні в кого нічого не проси.

* Через бали не плач, будь гордим, з учителем через бали не сперечайся і на вчителя за це не ображайся. Намагайся все робити вчасно і думай про добрі результати, вони обов’язково в тебе будуть.

* Не ябедничай і не наговорюй ні на кого.

* Намагайся бути акуратним.

* Частіше говори: "Давай дружити”, "Давай грати”, "Давай разом підемо додому”.

* Пам’ятай! Ти не кращий від усіх, ти не гірший від усіх! Ти – неповторний для самого себе, батьків, вчителів, друзів!

Дуже добре, якщо батьки помістять правила в кімнаті чи над робочим столом своєї дитини. Бажано наприкінці тижня звернути увагу дитини на те, які правила їй вдається виконувати, а які – ні. Можна спробувати придумати разом з дитиною свої правила.


Валентина Шевчук, завідувачка центру практичної психології та соціальної роботи управління освіти Ужгородської міської ради, про проблеми готовності дітей до навчання у школі у газеті "Ужгород"
 З дитячого садка йдуть до школи шестирічні діти. Для одних це можливість потрапити у нове, цікаве оточення, для інших - навпаки, випадіння з комфортних стосунків. Для третіх - здійснення заповітного бажання не спати вдень. Усіх дітей, навіть найбільш підготовлених, у школі очікує безліч труднощів. Зі вступом дитини до школи закінчується її дошкільне дитинство, змінюється соціальне середовище її розвитку. Однак для того, щоб початок шкільного навчання став початком нового етапу розвитку, дитина повинна бути готовою до нових форм співпраці з дорослими і ровесниками. Неготовність дитини до шкільного навчання зазвичай виявляється з запізненням, через факти невстигання, шкільні неврози, підвищений рівень неспокою.Показником фізичної зрілості дитини є "зубний вік”

Дитина йде до школи, якщо на момент вступу їй виповнилося шість років. Але якщо дитина фізично і психічно не готова до школи, тобто її організм та психіка ще не дозріли у своєму розвитку, - розпочати навчання можна і в сім років, закон цього не забороняє.

Одним із показників фізичної готовності є антропометричні параметри розвитку організму дитини (зріст, вага, кількість постійних зубів). Навіть зважаючи на те, що кожна дитина розвивається індивідуально, визначено певні вікові норми. Вага шестирічних дівчаток і хлопчиків має бути в межах 19-24 кг, зріст - у межах 111-121 см. Дуже важливим показником фізичної зрілості дитини є "зубний вік”, тобто наявність відповідної кількості постійних зубів. За нормального фізичного розвитку у шестирічних дівчаток є від одного до шести постійних зубів, у хлопчиків - від одного до п’яти; якщо немає жодного постійного зуба, то розвиток такої дитини вважається уповільненим; якщо є більше ніж 6 постійних зубів у дівчаток і більш ніж 5 у хлопчиків, - розвиток вважається прискореним.
Дуже важливо, щоб у дітей, які йдуть до школи, переважав пізнавальний інтерес
Крім фізичної зрілості, для успішного навчання у школі важливо, щоб дитина була і психічно зрілою. Дослідження психічної готовності до навчання в школі вихованців старших груп дошкільних навчальних закладів міста Ужгорода проводять психологи цих закладів щороку в квітні - травні протягом восьми останніх років.

Цього навчального року в дослідженні взяли участь 545 дівчаток і 573 хлопчики таких навчально-виховних закладів міста Ужгорода: ДНЗ №№ 1, 2, 6, 7, 12, 15, 16, 18, 19, 20, 21, 26, 29, 38, 39, 40, 42, АНВК, НВК "Гармонія”, "Ялинка”, "Веселка”, "Дзвіночок”, "Дивосвіт”, "Престиж”, "Первоцвіт”, "Пролісок”.

У ході обстеження дитину запрошували до психологічного кабінету і пропонували спочатку погратися іграшками, а потім послухати цікаву казку, якої дитина раніше не чула. В найцікавішому місці читання казки припинялося і дитину запитували, хоче вона дослухати казку до кінця чи піти гратися іграшками. Таким чином визначалося переважання пізнавального чи ігрового мотивів у поведінці дитини. Діти з вираженим пізнавальним інтересом хотіли дослухати казку до кінця, і таких в ужгородських садочках виявилося 61% дівчаток і 52% хлопчиків. Ще 23% дівчаток і 27% хлопчиків вагалися при виборі, але вирішували дослухати казку до кінця, а 16% дівчаток і 21% хлопчиків хотіли гратися, а не слухати казку. Дуже важливо, щоб у дітей, які йдуть до школи, переважав пізнавальний інтерес, оскільки саме на нього орієнтуються вчителі початкової школи під час навчальних занять.

Дитина, яка йде до школи, повинна вміти назвати своє прізвище, ім’я та по батькові; назвати, скільки їй років, свою домашню адресу, ким працюють батьки; вміти пояснити, для чого у школі дзвоник, парта; пояснити, що робить лікар, вчитель; вміти показати своє праве й ліве око (вухо). Таким методом бесіди визначався рівень психосоціальної зрілості дітей. Високим він виявився у 91% обстежених дівчаток і 85% обстежених хлопчиків, середнім - у 9% дівчаток і 14% хлопчиків, низьким - в 1% хлопчиків.

"Там навчать читати і писати”

Переважна більшість вихованців старших груп дошкільних закладів хочуть іти до школи і пояснюють своє бажання зовнішніми атрибутами: "У школі краще, ніж у садку: не треба спати вдень, після уроків можна бігати у дворі скільки завгодно” - "Батьки куплять мені гарну форму, зошити, олівці” - "У школі цікаво, там багато дітей, вчителька ставить їм оцінки” - "Там є перерви, коли можна гратися”. Невелика кількість дітей пояснює своє бажання внутрішнім прагненням: "У школі будуть проводити цікаві заняття” - "Всі повинні вчитися, щоби потім отримати професію” - "Там навчать читати і писати”. Таких відповідей небагато, і це нормально, оскільки основна потреба шестирічок - ще гра, саме тому їхнє навчання проводиться на основі ігрових методів.

Рівень розвитку просторової орієнтації старших дошкільників визначався за вмінням складати орнамент із розрізаних частин. Цей компонент психічної зрілості виявився у дітей розвиненим найкраще: у 75% дівчаток та 78% хлопчиків виявлено високий рівень розвитку.

Необхідною умовою навчання дітей читання є добре розвинутий у дітей фонематичний слух, вміння "чути” і виділяти звуки у словах. Саме тому до психодіагностики на виявлення рівня готовності шестирічок до навчання в школі психологи включили тест "Звукові схованки”. Дітям пропонувалося визначити наявність чи відсутність зазначених звуків у словах. 62% дівчаток та 47% хлопчиків справилися з цим завданням на високому рівні, 34% дівчаток і 41% хлопчиків - на середньому, 4% дівчаток і 12% хлопчиків - на низькому рівні.

Велике значення у процесі засвоєння навчального матеріалу в 1 класі має рівень розвитку мислення дітей, зокрема його процесів узагальнення і класифікації. Розвинути ці процеси можна, граючись із дитиною у пізнавальні ігри: "Що зайве?”, "Чим схожі?”, "Чим відрізняються?”, "Назви предмети, які…”. Ці ігри можуть використовуватись і як діагностичний матеріал. З ужгородськими випускниками садочків проводився тест-гра "Четвертий зайвий”, за яким переважна більшість дітей (78% дівчаток і 70% хлопчиків) отримали дуже високі бали.

Продуктивність та стійкість уваги

Ведучи мову про готовність до школи, не можна оминути такої важливої її складової, як психомоторна готовність. До великої моторики належить здатність володіти своїм тілом у просторі, робити злагоджені рухи під час ходьби, бігу, виконання вправ. Дрібна моторика пов’язана з роботою пальців та кистей рук, точними прицільними рухами. Недостатній розвиток психомоторики, недосконале володіння м’язами тіла є головною причиною неуспішності дитини під час її навчальної діяльності, зокрема під час уроків письма, трудового навчання, фізичної культури, математики. Близько половини обстежених вихованців мають високий рівень розвитку дрібної моторики руки, що дає можливість прогнозувати успішне засвоєння дітьми навичок, пов’язаних із письмом, малюванням, кресленням відрізків. Тій частині дітей, у яких виявлено середні та низькі показники, можна рекомендувати багато малювати, штрихувати, розмальовувати різні фігури та контури, працювати з мозаїкою, пазлами, конструкторами, збирати різні моделі, маніпулювати з дрібними деталями, вирізувати певні форми з паперу, ліпити щось із глини, солоного тіста тощо.

Найскладнішим для обстежуваних дошкільників виявилося завдання на продуктивність та стійкість уваги. На стандартному бланку дітям пропонувалося протягом п’яти хвилин закреслювати тільки кружечки, знаходячи їх серед великої кількості квадратів, ромбів, трикутників. Лише 26% дівчаток та 17% хлопчиків справилися з завданням на високому рівні, 60% - на середньому, 14% дівчаток і 23% хлопчиків - на низькому рівні. Для розвитку уваги можна запропонувати дитині схоже завдання виконувати вдома: на клаптику паперу з друкованим текстом (який вирізано з журналу, газети чи рекламного бланка) закреслювати в цілому рядку букву таку саму, як перша в цьому рядку. У завданні не важливо, знає дитина букви чи ні: вона орієнтується на форму букви. Відповідно, клаптики з друкованим текстом можуть бути англійською, німецькою, китайською - будь-якою мовою. З часом завдання можна ускладнювати: яка перша буква, таку закреслювати в цілому рядку, яка друга - таку підкреслювати, яка третя - таку обводити в цілому рядку тощо.

Загальний рівень психічної готовності до навчання у школі обстежених ужгородських дошкільників виявився таким, як показано в таблиці.

Як бачимо, і окремі складові, і загальний рівень психічної готовності до навчання у школі в обстежених дівчаток-дошкільниць кращий (більше високих показників), ніж в обстежених хлопчиків-дошкільників, що дає можливість спрогнозувати успішніший початок навчання в школі у дівчаток. Однак, як показує досвід, у процесі навчальної діяльності кожен учень і кожна учениця, докладаючи зусиль, досягають своїх оптимальних навчальних успіхів та результатів.

Вдалий старт дає надію на успішний фініш. Вчасна допомога може запобігти виникненню багатьох труднощів у майбутніх школярів. Саме успіх сходження до ролі школяра та школярки принесе найкращі результати і сприятиме появі у дитини почуття навчального задоволення. Позитивний досвід забезпечує позитивне сприймання, несе оптимізм і впевненість у власних силах дитини.

Віра дитини у власні сили формує в ній упевненість, а отже, відкриває шлях до самостійності. Самостійна дитина - незалежна, вона здатна брати на себе частку відповідальності. Вона не потребуватиме контролера ззовні - у неї формуватиметься внутрішній контроль.

http://gazeta-uzhgorod.com/?p=2315 



 Для чого потрібен психолог?

 

        Можна сказати, що до психологів всі вже звикли. Ці фахівці допомагають вирішувати особистісні проблеми, проводять психологічне тестування, тренінги, навчальні ефективно спілкуватися і вирішувати конфлікти, складають психологічні портрети і характеристики і багато чого іншого. Але все це стосується, в першу чергу, дорослих людей.
        А чим же займаються дитячі психологи? У яких ситуаціях батькам може бути корисна, а в яких просто необхідна консультація цього фахівця?
         Якщо є якась тривога за свого малюка, візит до психолога допоможе розібратися з ситуацією і з емоційним станом дитини об'єктивно. Виявити причини виникаючих труднощів, якщо вони є. Врешті-решт, адже не вважається чимось негожим відвідувати стоматолога для перевірки і необхідної профілактики. Чомусь про психологів ж іноді зберігається така думка, що візитом до цього фахівці підтверджують свою «ненормальність». Це, звичайно ж, не так: психолог, взагалі, за визначенням, працює тільки з психічно здоровими людьми. 
  Інший випадок виникнення необхідності звернутися до дитячого психолога часто співпадає        Капризи, агресія, впертість дитини - і почуття безпорадності у батьків. Цілком природна реакція - звернутися до фахівця. І це справді може допомогти. Психолог допоможе розібратися в суті виниклих труднощів, підкаже виховні прийоми, а при необхідності позайматися з дитиною, щоб допомогти йому подолати непростий період.
         Що роблять дитячі психологи? 
Отже, ці або якісь інші причини привели вас до думки про звернення до дитячого психолога. У чому ж може полягати його робота?
  •      Психодіагностика 
         Будь-який психолог володіє досить великим набором психодіагностичних засобів та методик. Їх мета - визначити об'єктивний стан людини, виділити його причини, а також оцінити рівень розвитку тих чи інших психічних процесів (пам'яті, уваги, мислення і т.д.).                Якщо для дорослих часто використовуються тестові методики, відомі багатьом, то в арсеналі дитячого психолога звичайно це особливі методики для дітей. Фахівець може попросити вашої дитини щось намалюват. Може пограти з ним в захоплюючу гру - насправді ж за допомогою цих процедур збере необхідні дані.
  •      Розвиваючі заняття 
        За допомогою розвиваючих психологічних ігор фахівець допоможе розвинути у дитини різні необхідні навички і якості. Увага, пам'ять, посидючість, логічне та образне мислення - в арсеналі дитячого психолога розвиваючі ігри для самих різних віків. Найчастіше, що розвивають психологічні заняття проводяться відразу з групою дітей, і в такому випадку дитина також вчиться спілкуватися з іншими дітьми, сприймати соціальні норми.
  •      Корекційно-відновлювальна робота 
        За наявності у дитини серйозних емоційних або особистісних труднощів може знадобитися спеціально організована психотерапевтична робота. Це можуть бути заняття на зняття тривожності, страхів, на підвищення самооцінки, на зняття агресивних тенденцій. Дитяча психотерапія може знадобитися, якщо дитина пережив сильний стрес - Втрату близьких, фізичний або психічний насильство і т.п. 
         Методи, що застосовуються в дитячій психотерапії, різноманітні. Наприклад, для зовсім маленьких дітей дуже дієв